Шлях довжиною у два кроки: що зроблено.
Час не спинити, він збігає дуже швидко. І не зчулися, як промайнули два роки з тих пір, як на Хотинщині було створено одразу три об‘єднані громади. Сільчани згуртувалися, ризикнули, і нині, отримавши фінансовий стимул від держави, продовжують спільно працювати задля розвитку своїх населених пунктів. «Хотинські вісті» розповідають про зміни, які відбуваються в ОТГ.
Цього разу ми побували у Клішковецькій об‘єднаній територіальній громаді, щоб з‘ясувати, чим живе вона нині, чого вдалося досягнути за два останні роки, з якими труднощами доводиться боротися, а також що ініціативні жителі ОТГ планують втілити у найближчій перспективі.
Відвідини цієї громади розпочинаємо із її серця – Клішківців – одного з найбільших сіл Чернівецької області. Мальовниче, розташоване на схилах семи горбів, воно розбудовується, розвивається, розквітає новими барвами. Одразу привертає увагу те, що стало більше гарних будівель із сучасними ошатними фасадами та благоустроєними територіями.
Для послуг жителів потужна Амбулаторія ЗПСМ (колишня сільська дільнична лікарня), комфортні навчальні заклади, де дітям дають хороші знання, власна місцева пожежна охорона, стадіон, більше 40 об’єктів сфери торгівлі та обслуговування, зокрема й лазня, куди з’їжджаються мешканці сусідніх сіл.
Одразу видно: тут живуть працьовиті та підприємливі люди, справжні господарі, котрі не бояться роботи, не чекають, коли хтось прийде і зробить, а гуртуються, беруть справу у свої руки і спільно будують майбутнє.
Приємно зайти і на територію та в затишне приміщення сільської ради. Її господар – очільник Клішковецької ОТГ В. М. Ченківський наголошує, що тут ремонт зроблено не за кошти субвенції на розвиток інфраструктури.
– Усі кошти цієї субвенції, які отримали після об’єднання, спрямовуємо на реконструкцію будівель соціальних закладів, дороги та інші об’єкти інфраструктури населених пунктів, що увійшли до ОТГ, – розповідає Василь Матвійович. – У пріоритеті – забезпечення якнайкращих умов в установах освіти, медицини та культури. При цьому прагнемо не тільки утеплити приміщення, облаштувати пандуси, а й гарно оздобити фасади, щоб вони милували око, вирізнялися.
За ці два роки уже чимало здійснено і ще робиться. Зокрема, капітально відремонтовано будівлі Клішковецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, музичної школи у Клішківцях, клубу у Млинках, спортзалу Полянського НВК, Клішковецької і Полянської АЗПСМ. Наразі тривають роботи з утеплення та оздоблення фасадів Клішковецького НВК, старого корпусу Клішковецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, ремонт приміщення ФАПу у Млинках.
– Тобто жителі громади побачили реальні переваги децентралізації? Нині, пройшовши доволі важкий шлях довжиною у два роки, які бачите плюси та мінуси цього процесу?
– Справді, спочатку було нелегко. Адже все для нас було нове, незвідане. Але люди висловилися за об’єднання, щоб самим вирішувати як розвиватися далі. В області тоді утворилося лише 10 громад, які стали першопрохідцями на цьому шляху, «набивали шишки», вчилися на своїх та чужих помилках. Доводилося багато консультуватися, зокрема з юридичних питань. Бо законодавство ще далеке від досконалості.
Ми отримали більше повноважень, а з ними і більше коштів. Поряд із тим, взяли відповідальність на себе: я, як керівник громади, виконавчий комітет та депутатський корпус. Це, звісно, непросто. Та попри все, радий, що живемо саме в цей час, адже можна сказати, що творимо нову історію.
Звичайно, спочатку мали побоювання, перспективи були туманні. Проте, коли отримали реальні кошти, про які раніше могли лише мріяти, то переконалися: децентралізація дає вагоме фінансове стимулювання для розвитку територій, для поліпшення умов життя сільчан. Ті громади, які об’єдналися, однозначно отримали потужний ресурс.
– Чи важко дається ухвалення рішень, на які саме об’єкти витрачати кошти та як їх розподілити між населеними пунктами, що увійшли до громади? Як шукаєте консенсус?
– Кошти спрямовуємо згідно із прийнятою Стратегією розвитку громади до 2020 року. Рішення ухвалюємо з депутатським корпусом спільно – за круглим столом. Розподіляємо гроші між усіма населеними пунктами ОТГ відповідно до кількості мешканців. До речі, то ще одна істотна відміна: раніше діяли так би мовити «по накату», а тепер ретельно плануємо на перспективу.
– Чи є у планах подальше укрупнення громади шляхом приєднання інших сіл?
– Звісно, щоб ОТГ була справді потужною та самодостатньою, вона має бути більшою за територією, за кількістю населення та бюджетоутворюючих підприємств. Ми подавали пропозицію об’єднатися декільком селам. Однак вони поки що в очікуванні, роздумують, не поспішають. У деяких населених пунктах обговорення йде особливо складно, думки людей кардинально різняться…
Вважаю, що ті, котрі зволікають, втрачають і час, і кошти – щонайменше два мільйони у рік, які могли б використати на поліпшення інфраструктури своїх територій.
На мою думку, децентралізація – одна з найуспішніших реформ в Україні. І вона незворотня. Об‘єднаних громад стає усе більше. Якщо у 2016 році їх у державі було близько 360, то нині 665. Як стверджують експерти, коли в ОТГ об’єднаються більше половини населених пунктів, цей процес із добровільного перейде у примусовий і вже без додаткового фінансового стимулювання. А наступний етап – зміна територіального устрою.
До речі, цього року, напевно певною мірою через значне збільшення кількості ОТГ у країні та навантаження на держбюджет, переклали більше витрат на місця, тобто на наші плечі. Приміром, за власні кошти фінансуємо утримання обслуговуючого персоналу закладів освіти та спожиті установами освіти енергоносії.
Прагнемо із розумом витрачати кожну копійку, використовувати усі можливості, зробити якомога більше. Ремонтуємо соціальні об’єкти, дороги, дбаємо про економне освітлення вулиць, розробляємо нові проекти. Також потрібно працювати над наповненням бюджету ОТГ, збільшенням власних доходів. Вони зростають, але не такими темпами, як би хотілося. Підприємці та фермери мають розуміти, що сплачені податки залишаються тут – для розвитку громади.
На жаль, у нашій місцевості немає потужних промислових виробництв, що дали б багато нових робочих місць, вагомі податкові надходження до казни ОТГ. Поряд із тим, у нас є чимало підприємців, господарників, садівників. Тому є необхідність у створенні підприємства з переробки сільгосппродукції. Разом з іншими ОТГ Хотинщини, Асоціацією місцевого самоврядування, фермерами підготовлено проект для відкриття у районі такого переробного підприємства та заготівельних пунктів. Сподіваюся, спільними зусиллями його вдасться реалізувати.
– Які ще проекти плануєте втілити?
– Спільно з Хотинським територіальним центром соціального обслуговування, за підтримки райдержадміністрації намічено відкрити у Клішківцях реабілітаційне відділення для дітей-інвалідів з різних куточків району, особливо із малозабезпечених сімей. Маємо намір створити такий центр, де б вони всебічно розвивалися, спілкувалися, а у майбутньому отримували послуги з реабілітації, оздоровлення, масажу, психологічну допомогу тощо. Для цього виділили вільне приміщення у Клішковецькій амбулаторії, на його ремонт спрямували близько 800 тисяч гривень.
Сприяємо також розвитку спорту на селі, адже це – здоров’я наших дітей та молоді. Вони мають мати належно облаштовані місця для занять. Розпочато реконструкцію будівлі на стадіоні під роздягальню та душову. У планах – будівництво спортзалу в Клішковецькій гімназії.
– А які проблеми потребують вирішення?
– Серед проблем, які непокоять, – украй незадовільний стан дороги до Клішковецького НВК, яка на балансі облавтодору. Неодноразово порушували це питання на обласному рівні, однак справа поки не зрушила з місця.
Турбують і екологічні проблеми, зокрема спалювання листя та кроплення садів у межах населених пунктів. Потрібно налагодити частіше вивезення сміття. Для цього вже придбано першу партію контейнерів, які плануємо розмістити у місцях, де це найбільш необхідно, а згодом збільшити їх кількість.
Також поки що не вдається реконструювати будинок культури у Клішківцях. Документація підготовлена, необхідно 21 мільйон гривень. Це велика сума, без допомоги з держбюджету розв’язати проблему не вдасться.
Словом, планів чимало. Переконаний, за підтримки громади нам вдасться їх втілити. Попереду – багато роботи. Але наполегливо працюємо над тим, щоб розкрити наявний потенціал, зробити усе від нас залежне задля поліпшення життя людей.
Розмову вела Тетяна КОВАЛЬ.
